Mitsubishi Pajero – повнопривідний позашляховик, представлений у кількох поколіннях. Виробництво було розпочато досить давно, ще 1981 р. Авто не відрізнялося великим вибором двигун. Але завжди був бензиновий та
дизельний. За десять років на ринку з’явилося друге, а через шість – третє покоління позашляховика, яке випускалося протягом семи років. Головна відмінність останнього у відсутності рамної конструкції та залежної підвіски. Представлений у двох версіях: трьох та
п’ятидверний . Автомобіль впевнено та спокійно тримається як на асфальті, так і на бездоріжжі. Далі розберемо його слабкі місця, переваги та недоліки.
Зміст статті
Технічні характеристики:
- Трьох і п’ятидверний позашляховик;
- Силові агрегати: бензинові – об’єм 3,0 та GDI 3,5 л, потужність 178 та 203 к.с., дизельні – TD 3,2 та 2,5 л, 175 та 115 к.с.;
- Повний привід;
- Коробка передач: 4 та 5-ступінчаста автоматична, 5-ступінчаста механічна;
- Гідравлічний підсилювач керма;
- Паливний бак: 75 чи 90 л;
- Витрати палива, л/100 км: 13-16,9;
- Тип палива: АІ-95, ДП;
- Розгін: 10 – 17 секунд;
- Максимальний показник швидкості, км/год: 145 – 190.
Переваги і переваги Мітсубісі Паджеро 3
- привабливий зовнішній вигляд;
- Просторий та функціональний салон;
- Висока посадка;
- Хороша прохідність;
- Тяжкий двигун;
- Стійкість на дорозі;
- Комфорт;
- Надійна підвіска
Слабкі місця Mitsubishi Pajero 1999-2006 років. випуску
- Кузов;
- Cалон;
- Двигуни;
- Трансмісія;
- Ходова частина
Кузов
Лакофарбове покриття у багатьох машин японського виробництва низької якості. Позашляховик Міцубісі Паджеро 3 покоління не став винятком. На ньому з часом з’являються сколи та подряпини. Особливо вони помітні на передній частині автомобіля. Якщо їх немає, варто задуматися. Це очевидна ознака того, що кузов був пофарбований.
Метал стійкий до корозії. У місцях сколів іржа з’являється рідко і багато років потому. Боротися із недоліком просто. Достатньо пошкоджену ділянку покрити спеціальним засобом.
Слабким місцем авто є дренажна система. Її необхідно періодично прочищати. Інакше вона заб’ється. Це негативно позначиться на стані передніх крил та порогів.
Салон
Оформлення салону досить просте, якість оздоблювальних матеріалів середня. У машині багато електроніки. Працює вона надійно та довго. Вразливе місце дисплей на центральній консолі. Якщо він починає вередувати, то необхідна заміна на новий. Вартість його близько 7 тисяч карбованців.
Часто виходять з ладу роз’єми, призначені для підключення приладів – окислюються. Вирішити проблему допоможуть майстри на сервісному центрі. Обійдеться ремонт недорого.
Силові агрегати
У Паджеро зустрічаються різні види силових установок: бензинові та
дизельні. Оснащені системою GDI є гордістю японського виробника. Вони надійні, високоефективні та довговічні. Незважаючи на це, мають ряд недоліків, які завдають чимало клопоту вітчизняним водіям. До основних їх відносять:
- Проблеми у роботі двигуна після проходження 150 тисяч км автомобілем. Причина використання неякісного палива;
- Заміна форсунок при пробігу 180 000 км. Запчастини фірмові, тому їх вартість досить висока.
- Поломка бензонасоса високого тиску. У машині їх кілька, розташовані у баку та зовні. Визначити несправність нескладно. Як тільки деталь зношується, погіршується тяга, при включенні передач оберти починають плавати. Усунути дефект допоможе заміна деталей, вартість яких є досить високою.
- Вихід з ладу датчика положення распредвала .
Цих та інших проблем з електростанціями можна уникнути, якщо обслуговувати їх у офіційного дилера . Форсунки необхідно чистити за 25 тисяч км. Продовжить їм життя встановлення ще одного паливного фільтра.
Дизельні агрегати мають більшу популярність у вітчизняних водіїв. І це не дивно. Вони відрізняються добрими показниками надійності та економічно витрачають паливо. При цьому важливо звернути увагу на рік випуску автомобіля. Силові установки 1999-2001 року мають багато болячок, які проявляються досить рано – при пробігу 50 тисяч кілометрів. Усунути їх допомагає лише капремонт. У машинах, що випускалися з 2001 року, виробник усунув дефект. Надійну їм роботу забезпечить заміна оливи кожні 10 тисяч кілометрів. Зношування форсунок не раніше 200 тисяч км. Фахівці рекомендують проводити їх регулювання кожні 40 тисяч кілометрів. В іншому випадку вони будуть лити паливо і поршень прогорить. Ресурс ГРМ 100 тис. км.
Трансмісія
Коробка передач прослужить довго. Головною для цього умовою є заміна в ній оливи. Відповідно до регламенту проводиться вона кожні 40 тисяч кілометрів. Ресурс зчеплення залежить від умов використання і становить від 70 до 130 тисяч км.
Повний привід має недоліки. Швидко приходять у непридатність засоби вимірювання роздатки. Система перестає працювати. Необхідне встановлення нових запчастин. Причому одразу п’ятьох. Після проходження джипом сто тисяч кілометрів помирає хрестовина карданного валу. Прослужить вона довше, якщо проводити шприцювання при кожному техобслуговуванні.
Ходова
Вразливе місце підвіски – ступінчасті підшипники. Їхній ресурс невеликий і становить 50 тисяч км. Після чого потрібна заміна на нові. Так як встановлюються в зборі зі маточицею, то обійдеться деталь у 10 тисяч рублів.
Гальмівна система має недоліки. Головні з них пов’язані з електроакумулятором та направляючими супортами. Останні згодом закисають.
Основні недоліки
Міцубісі Паджеро 3-го покоління
- Двигун чутливий до якості палива;
- Незручне розташування паливного бака;
- Лакофарбове покриття та метал кузова слабкі;
- Болти розвалу закисають;
- Велика витрата оливи та палива;
- Погана шумоізоляція;
- Жорстка підвіска;
- Висока вартість запчастин;
- Низька ліквідність над ринком.
Висновок.
Міцубісі Паджеро 3 – автомобіль з відмінною прохідністю, надійною підвіскою та стильним зовнішнім виглядом. Купуючи його, необхідно враховувати не тільки плюси, але й мінуси, які можуть завдати багато клопоту в процесі експлуатації. Головні з них полягають у великій витраті палива та дорожнечі запчастин. Навіть при дбайливому відношенні та своєчасному технічному обслуговуванні, деякі деталі зношуються. Необхідна їхня заміна на нові.
0 Коментарів